Як змінюється робота: дивись

Робота вже змінювала форму

1. Робота з документами й аргументами існує понад дві тисячі років, і її форму щоразу змінював новий інструмент: письмо, друк, машинка, компʼютер. Кожен із них робив одну частину цієї роботи дешевою, а іншу ціннішою. Тепер таким інструментом став асистент, тобто програма, яка за вашим запитом пише тексти і шукає відомості. Що саме цінується після цього, видно з усього шляху, якщо пройти його від початку.

2. На початку цього шляху, в античних Афінах і Римі, інструментом є сама людина: справу виграють промовою в суді. Закони вже записані, у Римі це Закони XII таблиць, але копій мало, тож норми й аргументи тримають у памʼяті. В Афінах сторони виступають самі, а промову їм може написати логограф, автор промов на замовлення. Дешевого тут ще нічого немає, а цінуються промова, памʼять і вміння побудувати аргумент.

3. У середньовічній Європі на памʼять покладаються дедалі менше: угоди, заповіти й судові рішення записують, і запис поступово важить більше за слова свідків. Тримати текст у голові дослівно вже не потрібно, цю частину роботи бере на себе пергамент. Проте кожну копію писар виготовляє від руки, сторінка за сторінкою, тому копій мало. Цінуються точна копія без помилок і доступ до архіву, де лежить оригінал.

4. Переписувати кожну копію від руки стає не обовʼязково з XV століття, коли в Європі зʼявляється друкарський верстат. Закони і збірки судових рішень друкують сотнями примірників, тож копія тексту дешевшає, і той самий закон лежить у багатьох бібліотеках одразу. Коли текст доступний багатьом, перевагу дає інше: знати, де шукати потрібну норму, і вміти її витлумачити.

5. Друк здешевив книжки, але лист, договір чи заяву й далі писали від руки, аж поки в 1870-х роках у продажу не зʼявилася друкарська машинка. З нею чистовик, тобто охайний остаточний примірник, виходить швидко, а кілька копій одразу дає копіювальний папір. Паперів у конторах стає значно більше, зʼявляються бланки, реєстри і вхідні номери. Цінується вміння тримати в паперах порядок і не пропускати строки.

6. Що більше паперів і рішень, то довше шукати серед них потрібне, і цю частину роботи здешевлюють електронні бази. У 1973 році запрацювала комерційна база судових рішень LEXIS, у 1975-му Westlaw: рішення шукають за словами з його тексту. В Україні відкритий Єдиний державний реєстр судових рішень працює з 2006 року. Документ тепер знаходять за хвилини, зате результатів сотні, тож цінується вміння відібрати потрібне і перевірити його.

7. Знайдене ще треба викласти в документі, а на машинці кожна правка означала передрук сторінки. З 1970-х текст редагують без передруку: спершу на текстових процесорах, тобто машинах лише для набору тексту, а в 1980-1990-ті на персональному компʼютері. Нова редакція договору коштує кількох хвилин, і документи збирають із шаблонів. Тому цінується якісний шаблон: помилка в ньому переходить у кожен наступний документ.

8. Шаблон усе одно заповнювала людина, і цю частину роботи у 2020-ті бере на себе асистент на мовній моделі. Мовна модель - це програма, яка на величезній кількості текстів навчилася продовжувати текст слово за словом. Тому асистент за хвилини пише чернетку, шукає джерела, складає таблицю і верстає документ. Дешевшають перша чернетка і форма, проте охайний вигляд нічого не гарантує: у гладкій чернетці може стояти вигаданий факт.

9. Цінним тепер стає те, чого асистент на себе не бере. Це вміння поставити завдання: сказати, що саме потрібно, з яких джерел і в якому вигляді. Далі результат треба перевірити, тобто звірити кожне твердження з джерелом, а потім ухвалити рішення і відповідати за нього. Так було на кожному кроці цього шляху: інструмент здешевлював одну частину роботи, і ціннішою ставала та, що лишалася за людиною.

Що змінює асистент

1. Асистент - це програма, якій завдання пишуть звичайними словами і яка так само словами відповідає. Сьогодні він за кілька хвилин читає всі матеріали до завдання, аналізує їх, пропонує рішення і готує документ. На одному прикладі фільм показує, що в такій роботі асистент робить сам, де помиляється і що лишається за людиною. Приклад юридичний, орендодавець хоче достроково розірвати договір оренди, проте так само побудована робота аналітика, бухгалтера чи редактора.

2. Без асистента всю цю роботу людина проходить сама, крок за кроком. Зʼясовує, чого хоче клієнт, збирає договір, таблицю платежів і листування, читає їх, знаходить потрібну статтю закону і рахує борг. Потім складає варіанти дій, пише довідку, перевіряє її і підписує. Найбільше часу забирають читання і письмо, а перевірка коротка, бо автор сам читав кожне джерело і сам писав кожне речення.

3. З асистентом день починається не з читання, а із завдання, і ставить його людина. Асистент знає лише те, що отримав, тому разом із завданням йому передають контекст, тобто все потрібне для відповіді: хто клієнт і чого він хоче, договір, таблицю платежів, листування з орендарем. Частину матеріалів асистент може розшукати сам, якщо має доступ до пошти чи папок, але що саме стосується справи, знає людина.

4. Усі матеріали асистент читає цілком і за кілька хвилин складає з них картину справи. У договорі він знаходить пункт про дострокове розірвання, у таблиці бачить, що оплати немає за липень, серпень і вересень, а в листуванні помічає прохання орендаря про відстрочку, на яке ніхто не відповів. Більшість типових проблем він так і виявляє, бо тримає в увазі всі документи одразу. Наприкінці він складає план: що ще треба знайти й порахувати.

5. За планом потрібні текст закону і сума боргу, і тут асистент звертається не до памʼяті, а до інструментів, тобто окремих програм, які повертають точний результат. База законодавства дає дослівний текст статті 782 Цивільного кодексу: орендодавець може відмовитись від договору, якщо плати немає три місяці підряд. Калькулятор множить 18 000 гривень на три і повертає 54 000. До реєстру судових рішень цей асистент доступу не має, тож перевірити судову практику йому нічим.

6. Зібравши факти, асистент пропонує не одну відповідь, а варіанти дій, і до кожного пише, чим той добрий і чим ризикований. Відмовитись від договору одразу найшвидше, але орендар може послатися на прохання про відстрочку. Надіслати спершу письмову вимогу сплатити борг довше, зате позиція орендодавця стає міцнішою. Третій варіант - домовитись про розірвання за згодою сторін. Радить він другий і одразу готує чернетки: довідку для клієнта і вимогу орендареві.

7. Чернетка має вигляд готового документа, проте помиляється асистент інакше, ніж людина. Текст у ньому складає мовна модель: вона добирає правдоподібне продовження, тому не втомлюється і не пропускає сторінок, зате може впевнено вигадати постанову суду, якої не існує. Буває, що вона неточно переносить число: договір дає на звільнення приміщення 30 днів, а в чернетці 10. І вона не знає того, чого їй не дали: про відстрочку клієнт домовився з орендарем телефоном.

8. Тому перевірка лишається за людиною, і звіряють чернетку не з власною памʼяттю, а з джерелами. Посилання на постанову шукають у реєстрі судових рішень, і справи з таким номером там немає. Строк звільнення приміщення звіряють із пунктом 8.4 договору, де стоїть 30 днів. А про відстрочку питають клієнта, бо цього в жодному файлі не було. Що дорожче коштуватиме помилка, то більше тверджень варто перевірити.

9. Перевірена довідка все одно лишається пропозицією. Який із трьох варіантів обрати, залежить від речей поза документами: чи хоче клієнт зберегти орендаря, чи є кому здати приміщення, що він обіцяв телефоном. Це зважує і вирішує людина, а асистент під її рішення виправляє текст. Підпис під довідкою теж ставить людина, і перед клієнтом, а часом і перед судом, відповідає вона: асистент нічого не підписує і за наслідки не відповідає.

10. Від цього робочий день ділиться по-іншому. Читання, пошук норми, підрахунки, варіанти і чернетка переходять до асистента та його інструментів і тривають хвилини замість годин. За людиною лишаються завдання і контекст на початку, перевірка, рішення і відповідальність наприкінці, і перевірка тепер довша, бо тексту людина не писала сама. Скільки часу це звільняє, залежить від завдання, тож на власній роботі це варто заміряти.